Принципи інтерактивного навчання

Інтерактивне навчання це занурене у спілкування, в основі якого лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання, це діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Інтерактив - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну проможність. Головне в основі інтерактивна – безпосередня участь кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв'язання проблем.

У хх ст. Курт Левін, починаючи розробляти «теорію поля», висунув такі судження: «Легше змінити індивідів, які зібрані в групу, ніж змінити кожного з них окремо». «Доведено, - підкреслює також О.І.Зимня, - що в порівнянні з індивідуальною роботою за схемою «учень – учень» внутрішньо групове спілкування у розв'язанні тих же завдань підвищує ефективність не мерь ніж на 10%».

Групова форма навчання

Групова форма навчання, за твердженням спеціалістів, дозволяє вирішувати одночасно 3 основних завдання: 1. Конкретно-пізнавальне, що пов'язане з навчальною ситуацією; 2. Комунікативно-розвивальне, у процесі розв’язування якого виробляються основні навички спілкування; 3. Соціально-орієнтаційне, яке виховує громадянські якості, необхідні для адекватної соціалізації індивіда в суспільстві.

У групі інтерактивного навчання реалізуються 2 основні функції: 1. Розв'язання поставлених завдань. 2. Надання підтримки членам групи під час спільної роботи.

До ідеї інтерактивного підходу впритул підійшли й намагалися реалізувати його елементи В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, В. Шаталін, Є. Ільїн та інші. Суть такого навчання виголосив більше двох тисяч років ще Конфуцій. Хоча наполягати, що він мав на увазі інтерактив некоректно: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію». Багато інтерактивних технологій, що застосовуються на сучасних уроках, сприймаються скоріше як гра, аніж серйозне, перспективне навчання. Але в грі особливо проявляються здібності дитини. Якщо гра використовується як тренувальна вправа під час первинного закріплення матеріалу, то вона може тривати 20-25 хв, але потім ту ж саму гру можна проводити 3-5 хв для повторення вивченого матеріалу. Треба пам’ятати: при всій привабливості та ефективності ігор необхідно додержуватися почуття міри.

Гра – як форма інтерактивного навчання

Гра – особливо організована справа, де потрібна напруга емоційних та мисленнєвих сил. Гра завжди змушує прийняти рішення: як вчинити,що сказати, як перемогти. А якщо ще дитина буде при цьому розмовляти іноземною мовою! Учні не замислюються, які навчальні можливості приховує в собі гра. Для них це розвага. Цим і приваблює інтерактивна гра, особливо вчителів іноземної мови. В грі всі однакові. Вона посильна навіть слабким учням; навіть слабкий може стати першим в грі: винахідливість і кмітливість можуть бути більш важливими ніж знання предмета. Захопленість, відчуття посильних завдань та інше – це все дає можливість учням побороти сором’язливість та невпевненість і висловлюватися іноземною мовою. Таким чином непомітно учні опановують мовний матеріал. Ми всі помітили, як швидко запам’ятовують слова учні початкових класів. Весь матеріал 1-3 класів побудовано на іграх. І як важко стає учням вчитися далі.

Використання інтерактивних технологій

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання. Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб: • дати завдання учням для попереднього підготування: прочита¬ти, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; • відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми; • під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його; • на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві) інтерактивних вправи, а не їх калейдоскоп; • дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсум¬ками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі; • проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов'язані з інтерактивни¬ми завданнями.

Існують безліч прикладів інтерактивних ігор: підготовчі, творчі ігри, рольові ігри, інтерактивні прийоми, ігри для інтенсивного навчання тощо. (Матеріали зібрані в папці з теми самоосвіти )

Приклади підготовчих ігор.

Ігри на 5-7 хв, наприклад на перевірку д/з.

1. «Схованки». Ціль: повторення прийменників, питальних речень. Клас 6,7. Вч: wollen wir Versteck spielen? (Зацікавленість). Aber.., sich verstecken muss man in Gedanken, hinter einem von Gegenständen in der Klasse. ZB.- Bist du hinter dem Schrank? -Bist du im Tisch? Auf der Lampe?...-Ja, ich bin auf der Lampe.

2. «Пантоміма». Ціль: повторення вживання дієслів з прийменниками. Клас 8. Один чи два учня показують якусь дію. Інші відгадують. -Lena freut sich über die Blumen. -Sascha ärgert sich über dem Bruder. -Sie warten auf ihre Freundin.

3. «Зараз, завжди». Ціль: повторити Präsens та Infinitiv. Можна і Perfekt. Клас 6. Наприклад тема «Розклад дня». Групу поділяємо на 2 команди. Сидять один напроти іншого. По черзі виставляють час на циферблаті та запитують учня напроти: -Jetzt ist 15 Uhr. Was machst du jetzt? Відповідь отримають пантомімою. Перший учень каже: -Ich verstehe. Du spielst Fußball. Spielst du Fußball immer um 15 Uhr? Співрозмовник знов відповідає жестом. Перший учень: - Ich verstehe. Du spielst Fußball nicht immer in dieser Zeit (oder immer).

4. «Слово – речення – питання – відповідь. Вч: (вказує на учня) Ein Wort. (Nomen, Verb, Adjektiv – залежно від того, що ви вчите) У: Сomputer. Вч: (вказує на іншого учня) Ein Satz. У: Zu Hause habe ich Computer. Вч: (вказує на іншого учня) Fragesatz. У: Was machst du am Computer? Вч: (вказує на іншого учня) Antworte. У: Manchmal chatte ich, aber am meisten spiele ich.

Ускладнюється завдання, коли вчитель просить пояснити значення слова, побудувати в минулому часі, використати антоніми, синоніми.

Приклади рольових ігор.

5. «Ярмарок». Ціль: розвиток навичок монологічного та діалогічного мовлення. (Для всіх класів при вивченні іменників, прикметників тощо). Готуємо 20-30 малюнків, можна однакових, наприклад з тем «Шкільні предмети», «Тварини», «Комп'ютер», «Одяг»… Клас поділяємо на групи: продавці, покупці. Продавці обирають по 3 малюнки та готують свій товар до реклами. Покупці підходять то до одного, то до другого продавця, слухають рекламу та обирають собі товар. Перемагає той, хто більше продасть свого товару. Потім покупці пояснюють, чому вони обрали той чи іншій товар. (Помітила, учні легше і охоче розмовляють, коли їх не слухає вчитель. Звісно з помилками, але вони розуміють один одного).

6. «Де мій друг?». Ціль: активізація ЛО по темам «Людина», «Одяг», «Зовнішність». Розвиток навичок діалогічного та монологічного мовлення. Дійові особи: Polizist, ein Schüler, der seinen Freund verloren hat, Augenzeigen. Міліціонер сідає на стілець і задає питання учню, щоб знайти його друга: рік, де навчається, адреса, зовнішність (очі, ріс, обличчя тощо), у чому був одягнений. Потім бере мікрофон und fragt: Wer kennt diesen Jungen? Wo ist er jetzt?

Головне в грі – поставити собі ціль, що ви бажаєте: повторити, закріпити чи навчити? Гра проводиться не заради задоволення та сміху та відпочинку. Щоб зняти напругу, щоб побачити зацікавленість в очах.

Приклади використання інтерактивних прийомів на уроках.

-Навчання на помилках.

-Провокаційні питання.

-Рецензування учнями відповідей один одного.

-Імпровізація.

7. «Імпровізація». Ціль: повторення, активізація ЛО, розвиток творчої уяви, розвиток навичок усного, писемного мовлення. Тема «Тварини».

Це «словарна робота», тому що словник народжується на очах учнів їх же зусиллям. Наприкінці цієї вправи можна зробити невеликий творчий опис.